Наслідки війни на Донбасі

Наслідки війни на Донбасі

Наслідки війни на Донбасі

З початком війни Донбас – великий промисловий регіон, в якому було розташовано близько 4 500 потенційно небезпечних промислових об’єктів – опинився на порозі екологічного лиха.

З 2014 по 2017 рік на підприємствах регіону було зафіксовано понад 500 випадків порушень та аварійних ситуацій, частина яких пов’язана з небезпекою для людей та навколишнього середовища.

Пошкоджень зазнали найбільш екологічно небезпечні виробництва регіону: Ясинівський, Авдіївський і Єнакіївський коксохімічні заводи, Єнакіївський, Макіївський та Донецький металургійні заводи, Торецький феросплавний завод, Алчевський металургійний комбінат, Лисичанський нафтопереробний завод, Донецький казенний завод хімічних виробів, сєвєродонецький завод “Азот” та горлівський “Стирол”, Слов’янська, Луганська, Вуглегірська та Миронівська теплові електростанції тощо.

Під час боїв неодноразово пошкоджувалась інфраструктура, що призвело до зупинки систем водовідведення шахтних вод та у низці випадків – до повного затоплення шахт.

Ґрунтові води на Донбасі знаходяться дуже близько до поверхні. Якщо починаються перебої з електропостачанням, й насоси, які відкачують воду, не працюють, шахти одразу затоплює.

Неминучим наслідком масштабного затоплення шахт стане підтоплення навколишніх територій і просідання поверхні, яке виведе з експлуатації будівлі і комунікації, включаючи підземні газопроводи, каналізаційні та водопровідні системи. 

Підтоплення шахт призводить до забруднення підземних та поверхневих вод залізом, хлоридами, сульфатами, іншими мінеральними солями і важкими металами“, – йдеться у звіті ОБСЄ.

Значних пошкоджень під час конфлікту також зазнали земельні ресурси. Через розриви снарядів у землю потрапили небезпечні речовини. За словами екологів, від кожного вибуху снарядів “Граду” в ґрунт уходить мінімум півкілограма сірки і ще стільки же залишається в повітрі. 

“На мою думку, найбільш небезпечним є забруднення від вибухів. Кожен вибух будь-якого боєприпасу – це викид у повітря колосальної кількості хімії. 

Кожен снаряд “Граду” повністю наповнений реагентами. Коли він вибухає, ці реагенти переходять в газоподібну фазу та лишаються в повітрі. Таких снарядів використовували десятки тисяч”, – запевняє “УП” голова Української природоохоронної групи Олексій Василюк.

Окрім сірки, у вирвах від снарядів можуть бути такі важкі метали як свинець, кадмій, нікель, цинк, титан, ванадій, марганець, стронцій, залізо, хром, купрум, станум, галій, кобальт, цирконій і навіть ітрій. Небезпечні речовини можуть викликати у людини чисельні захворювання.

“Поки не завершаться обстріли, не припиниться і забруднення ґрунту, – запевняє Катерина Норенко. – Обробляти таку землю та споживати вирощені продукти без спеціальної рекультивації не можна. 

Важкі метали накопичуються в організмі та спричиняють зміни в нервовій та серцево-судинній системах, аутизм, ниркову недостатність, порушення обміну речовин, а також можуть спричинити внутрішньоутробну загибель плоду“.

Питання, як змінити критичну екологічну ситуацію в ОРДЛО в умовах воєнного конфлікту, що не вщухає, є відкритим. Поки що залишається лише моделювати подальший розвиток подій у контексті підписання багатостраждальної формули Штайнмаєра.

Джерело: https://www.pravda.com.ua/articles/2019/10/22/7229683/